Шановним читачам!

Слово і Думка, Дія і Час - Вічності Людини у власному Вимірі, Призначенні, Продовженні Майбутнього: зичу всім задуматись на Вартостями Життя тут і вже та Вічне у Радості, Любові, Волі природи!

Будьмо і Будемо!

Так було, є, буде!

З повагою - Автор.

Дивлюсь на цей Земний Світ Людей: читаю, думаю і собі міркую! Влада - Дзеркало Тих, хто обирає владу. А Хтось: Інший, Більший, Мудріший, Чесніший - ЧОМУ не Президент, Прем"єр, Депутат?Хто- Що опозиція? До кого, чому опозиція - до себе, до подібного! Не опозиція, що прагне влади собі і для себе, а Державу мають за віхоть соломи, що прикріплюють попереду осла-народу аби тягнув "панів-опозиціонерів" до влади. Приклад?... Огляньтеся - побачите: хто був та й і є владою, але абсолютні кастрати у ТВОРІННІ ДЕРЖАВИ п"ять і двадцять років мене-вас мали чи то віхтем соломи, чи ослами! Прикиньмо поглядом на "день" завтрашній - побачимо, (честю перед собою!!!)... Спадкоємниця престолу, вештається то по Європі, в Конгресі США... Вас, з Перестройки, Ґласності, з Майдану Незалежності - Вас там зустрічали, зустрінуть з вітром в кишенях, власне, в банках?... Ні! Можливо дитині цукерку не маєте за що купити, працюючи на кількох роботах. А Хто Та?... За два десятки років від народження: Вона - Працює? Може її чоловік швець-рокер багач?... Правда - ретирувався... Хто такі для України? Навіть мови, мамульку жужученьку не навчила, хоч сама мову використовує для "опозиціонеркою" - не тямлять такі Честі і жилою не зв"язані з Вами, з Україною - виступає, таврує, звичайно, з подібними їй - Владу України?... "Хі-хі-хі!" - чули із Кремля! ТАК - ТАКІ " ШАНУЮТЬ" СИМВОЛИ І ЗНАКИ УКРАЇНИ!... Чи Ви чули, читали, знаєте аби отак, хаяли німці Канцлера Меркель,французи Прездента Саркозі, американці Президента Обаму та іже Президентів, Прем"єрів своїх країн інші народи! Зазирніть у нашу ІСТОРІЮ - ЗБАГНЕТЕ, як всяких мастей "опозиціонери" і вожденята партій (нині їх уже чи не двісті готових президентів!???) - сприяли руйнації УНР, а "вороженьки" голими руками окуповували Україну-ділили Антанти і Троїсті Союзи! Приклад і нині маємо!... Хто не ворог - молоду Владу України ТВОРИТЬ САМ, У СОБІ РОКАМИ ОД НАРОДЖЕННЯ - ТОДІ БУДЕ ДЕРЖАВА, ВЛАДА, ОПОЗИЦІЯ ТВОРЦЯМИ, але не РУЙНІВНИКАМИ чого конче прагнуть воріженьки із Сходу чи Заходу, Півночі чи Півдня. Слава Україні!

Шановний Прем"єр-міністре. пане Миколо Азаров, найперше вдячний Вам за принциповість у неадекватний час, коли для певної категорії опозиціонерів без позиції - цькують не себе... На письменницьких виборах - мене зустріло два пси: чорної і (сучка) бронзової масті: я взяв із торби (євросоюзної ковбаси) відламав по шматку і дав... Чорний, проковтнув - почав на мене гавкати і було вцупився у мою ногу: "Давай ще!..." От Вам опозиція!

ПРИСВЯЧЕНО Юлії Тимошенко!

Сонце-Ярило високо, а я у світолітах незнання – сум‘яття... Де заблуджено і чому з покорою приймаю поличину, і підставляюся вдруге, втретє?…

Колишній гречкосій – бульбосад, колишній медоїд – модифікований, колишній винахідник – споживач! Колишній Язичник – Христопоклонник!... Істота чужої волі -  знаряддя чужого духу. Я – не – я: розколото-поколото од власного духу і своєї історії...

Магма глибин віковічної душі нуртує достоту прасвітком українця – протестом  Неба ідеології ярма, дріботи моя хата з краю - благо панування чужинців у країні, яку з краю легко підпалювали. Чужинецькі догми, звичаї, політичні і державні устрої: тиранія царизму, комунізму Імперій Зла на Душі випалили тавро ганьби: божевілля чужиною – чужого у собі. Особливого сприйняття чужого меча, хліба, свободи, мови, історії. Хвалебні оди чужинцеві і на чужих війнах гинути, терплячи  голодоморний геноцид, репресії приречено.

Добре бути чужим на рідній землі на десятому році незалежності - досконалий чужинець в собі. Особливо прислужливий і не вимогливий, покірний. Відрубують ритуально журналістську голову – підставляю своїх дітей. Брешуть – мовчу. Копнуть – іду. Плюнуть в душу – дощ . Не платять – працюю: маю те, що маю. Лікар, учитель, інженер, економіст у борделях, посудомийках, чорнороб, підтирач закордону -  заробляє бакси, пишається.

Особливість Краю: свобода - Брехня, демократія - Злодійство колишніх начальників Імперії Зла концтабору ума, честі і совєсті епохи, героїв будівництва Комунізму. Деградант незалежності героїв партій, блоків, фракцій, коаліцій із гаслом: “Кто нє с намі - протів нас!” Як маленькому українцеві змінитися 80-90 відсотків, якщо Деградант заявив: національна ідея не спрацювала – куди повертатись до СЕБЕ?... Візантія, Москва, Єрусалим, Вашингтон, Брюсель – багатовекторні стратегічні партнери. Союз – ринок і МВФ. Язик межнаціонального общенія “Петербург бандитський”, “Кримінальная Росія”, “Буржуй”. Перспектива - повторне розкуркулення українського буржуазного націоналіста, фашиста, нациста (так “Голосу Росії” вказує “Татьяна” з бандеровського Львова).

Депутат, міністер, прем‘єр, Президент мудро поводяться: балакають про переваги закордоного ринку над тутешнім. Хто їм судді?  Як виховані – такими є: чужий духом - не господар майбутнього. Печеру вибудує на три поверхи, кілька авто купить, сховає бакси – думає надійно, не експропріюють у  ворога народу.

Важливо аби сягнути хоч якоїсь влади – нуртує щось таке високе показати, коли зустріне інтелегента – ненавидить одразу, якщо не хвалить. Накаже податківцю,  прокурору довести його злочин, глупоту. Деграданту – просто: пошле, бля, на… Той замовкає, здивовано стинає плечима, бормоче: “Чим вами, пане Деграданте, завинив?”

Посміхнеться, пишається: думає, що влада дурний, зневажає, бачте, професор, інтелігент! Ну і що? Хочу – маю, хочу – замочу. Затравлю придурками податкової, прокуратури, лягавими – ООН не допоможе. А Потьобка буде шукати і х… знайде. Молодєц! Вміє пудрити мозки насєлєнію - локшину вішати на вуха журналістам, депутатам... А що ти професоре, письменнику, вчителю за своє життя надбав? Ні іномарки, ні дачі… Не п”єш, не їсиш, як президент або захудалий міністри чи глава облрайдержадміністрації. Та навіть простий мент щось має із служби.  А так  скаржишся, що одягаєшся з гуманітарки? За що боровся – на те напоровся: незалежність, Європа... Теж їх маю: відразу кусаю кілька гатунків ковбаси і запиваю найдорожчим   коньяком. Запускаю мотори воднораз кількох іномарок! Їду порушувати правила вуличного руху. Стоїть “мусор”. Підходить, віддає честь: плюю на доларову банкноту і клею на рожеву пику – сміється! Питає коли повертатимусь? Чекай собако! Сміється. Щаслививй. Комерсант. Служить  гаранту, правозахисник… Десять баксів туди і десять  зворотно - двадцять з одного! Не паше і не жне, і мать твою науку, професоре, плугом не пре. Таке спілкування із народ, щоб вивчати проблеми, для Новорічного вітання.

...Хлопці не сплять – доповідають (очолюю Комітет по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією: треба тримати на гачку і викликати на стрілку в Адміністрацію). Новому українцеві виграти якусь справу в суді, отримати пільги чи якийсь дозвіл – як два пальці обісцяти. То, пане інтелектуале, ринок: маєш зелень – зелене світло не виключаю. А Закони, Конституція?... демократія, права людини ще не працюють.

Вілла в Карпатах?... Приїзджають президенти, делегації – відпочивати треба. Діло продумане - не гірший руского, американця, німця, поляка. Патронат процвітає. Жоден крутий не переїде кордону, якщо за фуру кілька штук баксів не відстібне, то не бусик чи легковик – сотня-третя у лапу митнику. Якийсь чесний есбеушник намагався заловити “бушеві лапки” на митниці. Свої попередили. А коли  потелефонували виместися із митниці - фури рушили через кордон. А собака есбеушна, бля, повернулася. І давай йому документи, і ще всяке таке… Довелось самому, бля, есбеушнику мозки вправити, наказав супровадити під патронатом куди нада.  А польський цукор: на мішку мінімум десять баксів чистяку відстьобнули. А ліс? Спецструктура державна… Після повені – зняли рейвах, мовляв, виголив Карпати! Бля, з повінню притекло кілька мільйонів баксів. Значить – багатіємо...

Голова облдержадміністрації натиснув пульт управління і ворота, гарно виковані, як у середньовічньому замку Англії, автоматично відчинились. Авто поважно в‘їхало на бетонне подвір‘я. Брама зачинилась. Губернатор вийшов із авта – оцупок куцоватенький, але міцний, як пеньок дубовий. Легка мжичка фонтану освіжила, спекотно. Гордо позирнув на п‘ятиповерховий будинок із басейном, солярієм, більярдним залом, вітальнями, спальнями, ваннами, туалетами і ще там чим… Сантехніка обійшлась в триста тисяч баксів, а вілла стрибнула у висоту на півтора мільйона зелених. Чи мріяв про такий палац без незалежності України?... Слава Деграданту!

Розділ – 2.

Дивовижна погода: чисте небо – ні хмаринки, ясне лагідне сонце – подмухує південно-східній маестро. Зеленого листя вщерть і тільки де-не-де подзвін бронзи озвучує прихід милої осені. Птахи в ірій відлітають і дещо журливо  від  голосів прощання...

Мелодія PACIFIQUE – мелодія споріднена із порою, із затишком, із гармонією роздумів, які наповнюють диво-дивним настроєм любити життя – любити, любити!

Солов‘яненко? – Замовк – оніміла пісня віків.

Чорновіл? – Руйнівник камер тюремних.

Білозір? – Убитий за українську пісню.

Гонгадзе? – Ритуальне жертвоприношення журналіста.

Закон? – Охлократія кланів.

Мова? – Рускоязичіє. “Зачем переводіть – очень много времені забіраєт, геньгі теряєм, пане Презідент.”

“А кто сказала, что нада переводіть на украінскій?” (Інтерв‘ю “Камсамолкі в Украінє”.)

Віра? – У живого всіх живих.

Свобода? - Замовник, кілєр, жертва.

Стиха плине відголосок – схлип нишком одлунюється болем... Сонце світить-, світить і не бачу, і тепла не чую - метушня, суєта, шамрання.

Вороги – жуючі, лакузи – кусючі, чесні – зубожілі: бал лицемірів і мерзотників, охлократів і олігархів, номенклатури і кланів із ратицями та хвостами. Бенкетують! Деградант танкує сім сорок. “Серце, как хочеться пакоя…” Злидень духовний заступає сонце  ідучим дорогою свободи.“Всіх, бля!…”

Майор відділу охорони Деграданта Триглав, вкотре здригнувся од почутого: “Замовляє вбивство віце-прем‘єра, журналіста? Звільняє Прем‘єра. Таємно продає “Кольчугу”. Що робити? Звернутись до Секретаря Ради Безпеки. Знає – офіцер честі, мудрий…” Гнітючі роздуми – попелище: спалені відкинуті рішенння. Пекельний жар свідомості – розпікає мозок, бунтує душа - кожноденні злочини влади. Щорічно 30-40 тисяч громадян зникають безслідно! Замовляють політичних і бізнесових лідерів. Честь офіцера – вище смерті! Виконання чи приховування злочинних наказів – Конституцією заборонено.

Роду трипільців, скитів, козаків, гречкосіїв - бунт поганської честі і покора християнина – слава і зневага життя! Нахабніють, звироднілих абсолютна: жуліки, фарисеї, лицеміри, злодії. Сміються з української мови, бо самі – сленг, суржик, матерщина і лестощі. Купують посади. Продажні - поціновані Герої. Офшорні зони  і влада. Клани клонують мутантів. Конституція – ширма, поняття – закон. Демократія – приховують нікчемність  неволі і зомбування електорату. Системне оглуплювання: “Власть фашістам (українцям) ніззя отдать” – печерні ярлики патріотам.

“Чи довірити Юліані Блискавиці? Сотниківна ввійшла в порохову вежу Буші, щоб підірватися разом з ворогами. Віцепрем‘єр заявила: “Я розворушила осине гніздо!”  Вирішили вбити. Вороття нема! Доля вибрала, чи Долю обрав сам?…”

Зблиснула їдуча цятка лазара. Приціл кілєра чи залякування? Не спринтер, а стаєр... Тисяча годин касетного свідчення злочинної діяльності! Потилицю припекло. Озирнувся: нікого. Блискуча, їдуча цятка... Що чекає її - одного чоловіка в уряді: красуня віце-прем‘єр. Офіцеру СБУ  Бог велів - найближчому охоронцві тіла Деграданта.

...Секретар РНБУ, кандидуючи у виборчій кампанії Президента, заявляв про тотальний тиск на державні, громадські, політичні організації; підкуп і шантаж лідерів; безпрецендентне фінансування олігархами гаранта режиму кагала.

                                ( Книга – 2)   

                                 Із зали суду...

Хі-хі-хі!... Ха-ха-ха! Із-за плечей Кремля.

Вона працює! Біґборди: траси, міста, села, хутори!

Бланк-Ленін, перевернувся у Мовзолеї, зрадів: “Да, батентька, єта палітіческая пхастітутка – мір такой ещо не відал...   Била такая - у меня, Вождя міховоґо пхолєтаріата, стхеляла... Кажется Кап...ельман... Забил, товахіщі, стхелять іх нада, батенька, стхелять! Вспомніл! Кап... Капіль..., Каплан, пхостітутка, стхеляла... І вот, Она явілась боженькой-пхостітуткой,  для пхолетаґіата! Ах, как стхеляет по етой, не состоявшейся!... Хадует! Паліт по Сімволах і Знаках незавісімих кулаков-кухкулей, селюков опіумом для народа! Хадует, товхіщі...”

Йосиф Сталін –Джуґашвілі (син жида): “Ана, таваріщі, братья і сьостри, мноґое сдєлаєт с етімі... куркулямі, враґамі народа, что заселілі чорнозьоми! Чеґо, товаріщі братья і сьостри ми нє додєлалі у свое время, із товаріщамі блізнецамі і братьямі по крові строітелей комунізма – она додєлает в капіталізме!”

Лєв Троцкій (Лейба Бронштейн – жид.) Трибун Пекла: “Матері, етіх... куркулєй-малоросов, недоєлі своїх дєтєй – не смоґ довесті наше дєло правоє до конца! Но, єсть Она, проізводітельніца нашего ізбраноґо путі, как продолжітельніца шашего будущего – доказивает популярно сєденіем тоґо, что у ніх називается незавісімостю - для нас ґадостю!”

Нікіта Хрущов – пробудження куркуля: “Развенчаніє Сталіна. Маніфест строітеля Комунізму  - 1980 год!”

Лєонід Брежнєв – нащадок революціонерів, індустріалізації,  колективізації, коммунізму: “Стадія развітого соціалізма. Даґаґіе товар – іщі!..Дааґаґіє товаґ – іщі! (Леонід Ілліч – перйдіть на другий рядок - чути у навушниках.)  Пґіветствую на очеґедном сєд... сєзданії нашей ґодной кому – ні, стічейской паґтії блізнецов і бґатєв! Ммда, товґщі!..” (Бурхливі, тривалі алиски.)

“Дороґой Леонід Ілліч, хазґешіте Вас наґадіть Ґеґоєм!”

У Кремлівському Палаці З”їздів передовиків соцзмагання доярів і доярок,телятниць і свинарок, шахтарів і шахтарок, трудящих будівників Комунізму і передової трудової інтелеґенції, стоячи БУРХЛИВІ І ТРИВАЛІ ОПЛЕСКИ!

  -Тиша в залі! – вкотре нагадав, аплодуючим дупутатам України, Суддя! – Шановні депутати, Ви не у Верховній Раді України, не на черговому з”зді своєї партії! Ви зобов”язані, Трудовим Кодексом, бути зараз на роботі, на  сесії і творити Закони! Ви, тут іґноруєте, не поважаєте Державу,  неторканністю дескридитуєте правоохоронців, провокуєте неправомірними діями, не цінуєте довіри виборців.

- Це не суд, а фарс! – вигукнула  Капельман, помінявши персонаж іміджу, на глибоко заритий талант своїх наставниць Каплан,  Рози Люксембурґ. - Я вимагаю, маю право вимагати!

Михайло Горбачов: “Ґласність, демократизація, перестройка, ускореніє... Процес пішов!”

Леонід Кравчук: “Маємо те, що маємо... Мусимо пройти між дощами сухими!” (Ринок: “кравчучка” – базар; вчителі, лікарі, митці, інженери, робітникм, селяни еміграція!”

Леонід Кучма: “ Ми, украінци, с прідурю... і кулака землі Тузли ілі Зміїнного не дадім етім хринам!..”

Віктор Ющенко: “Любі друзі, малненькі українці... Ці руки нічого не крали...”

Віктор Янукович: “Корупціонери, Зло-Діїв Держави сидітимуть за накошені мільйони... мільярди косою в тюрмі!”

 - Підсудна, ви знаходитеся у державному суді, Інституті влади – узаконеного       Конституцією - поважайте Україну-Державу! Встаньте, і звертайтесь до суду, а не до камер телебачення, присутніх депутатів у Суді! Вийдете звідси – поспілкуєтеся голосно, демократично.

- Я маю право!.. Американський суд розглядає мій позов про політичне переслідування за мою опозиційну діяльність.

- Підсудна, ви ще не засуджені, щоб інший суд - чужої держави, щось розглядав... У вас нема права не поважати Символи і Знаки, Конституційні Закони Держави України! Не поважаючи тут законів, де ви є підсудною -  було, ви, своїм службовим становищем користувались на свій розсуд?

-То фарс, то політичне переслідування!

- Якщо “політичне”, а не кримінальна відповідальність “фарс”, то Ви доводьте це у суді України!

Смикнулась нервово, без радості хі-хі-кнула, прошепотіла: “Мойсею, виведи мене із неволі, як було... із  нами..., із Єгипту, але не сорок років буцеґарні – вже буду стара пархата жаба... Через президенство ЄЕС, Паші Громаду, “Батьківщину”, Ґазову принцесу Прем'єрство - у твоїх, відомих руках... мої мільярди! Спаси і оборони од параші зеків, їх ґевавту...  Я ж хочу!... Мені необхідно змінювати ґардероб погодинно, бо через оте, фу!!!  Обнімання-цілування, із всякими смердючими бабами парасками, довірливими ваньками – їм не досить отого бублика на моїй оброковій ґолові... Вони ж повинні платити оброк, тьфу, до біса, моїй біржі!... О, підходить - божій голові для них - німб святої мучениці, моліться на мене нещасні! Ви  любите мучеників, якщо  ці мученики вас надурюють і не вартують шекеля... Терплю-стерплю, бо кожен раз цю крутанину на голові,  і дякую тобі Мойсею, що не в голові - міняю на свіжину!  Мойсею, ти йшов на  Раду із Єґовою – знаєш всі слабості цих... Фу, не повторюватиму, але я є жертвою їхнього цілування... Йошуа - теж був жертвою  поцілунку Юди! У мене їх аж три!... Тяжко їх, мочити в сортирі, як казав мені сусід...”

- Підсудна, звертайтесь до суду, стоячи, а не до камер!

- Я буду сидіти!

- Будете сидіти, якщо Суд винесе законний вердикт, у відповідності Кримінального Кодексу,  не сидіть, коли щось заявляєте Суду -  не до камер теле-радіотрансляцій, не до народних депутатів! Не сидячи звертайтесь до суду – інституту  влади, Держави, як ви представляли, використовуючи свій статус Прем'єра! Звинувачення - доведе, захист - захистить, а суд винесе Вердикт справедливий! Назвіть свої  прізвище, ім'я, по- батькові.

- Моє прізвище – це мільйони...

- Мабуть, і... мільярди. Назвіть адрес свого проживання, або тимчасового перебування у Столиці.

- У паспорті зазначено.

- Ви не проживаєте у Києві?

- Я там, де  моя Україна!

- Підсудна, до вас звертається суд за вимогою Кримінального Кодексу: назвіть себе, місце проживання і чи...

- Я хочу зробити заяву.

              - Підсудна, ви не відповідаєте на питання суду. Вкотре повторюю: назавіть своє    прізвище, ім'я, по-батькові, місце проживання.

- То не суд – то фарс на замовлення президента.

- Підсудна,  Державний інститут – фарс?... Використовуючи свої права ви дескридитуєте  Україну, порушуєте етику – розмовляєте по мобільному... Підсудна, поверніться на місце підсудної  із депутатами вашої партії поговорите згодом...

-         Ви не суддя!

-         Підсудна, ви притягувались до кримінальної відповідальності в минулому, були засуджені?

-         Ви не суддя – ви виконуєте завдання президента, виконуєте політичне замовлення, переслідуючи опозицію.

- Ваша Честь, пане суддя! Звинувачення висловлює заперечення стосовно такої поведінки    підсудної, що дескридитує Державний Суд, неприпустимо  до вимог Кримінального Кодексу.

- Ви кати, а не прокурори, фальсифікатори, виконувачі політичного замовлення.

- Підсудна, дотримуйтесь порядку, законності, честі, поваги...

- А ви не суддя! Явам роблю відвід у відповідності із моїми правами.

- Пане суддя, я, як адвокат, хочу зробити заяву...

- Прошу утихомирте свою підзахисну.

- Я, як адвокат моєї підзахисної, приєднуюсь до клопотання  моєї підзахисної і теж заявляю вам про відвід у відповідності статті...

- Обвинувачення, вам слово з приводу клопотання підсудної і захисту.

-         Ваша честь, у відповідності до  Кримінального Кодексу, обвинувачення не вбачає підстав для відводу судді.

-         Суд на місці вирішив відхилити клопотання.

-         От бачите, який це суд - це фарс! А суддя – прислужник президента! – Зверталась підсудна до телекамер та присутніх у залі депутатів Ради од партії, активістів партії.

-         Підсудна, суд, вкотре вас попереджує про недопустимість такої поведінки у залі суду. Ви матимете можливість висловлюватись своїми уподобаннями по закінченні нинішнього судового засідання.

-         Пане суддя, ви не даєте мені можливості себе захищати! Я вимагаю надати два місяці для мого адвоката,  щоб ознайомився... оскільки 16 томів із п'яти тисяч сторінок і тому моя заява із того приводу.

-         Обвинувачення, ваша думка?

-         Адвокат мав достатньо часу для вивчення-ознайомлення справою.

-         Ви не прокурори – ви садисти!

- Підсудна, висловлюйтесь у суді у допустимій нормі лексики. Вкотре вам роблю зауваження, за порушення  Закону... Тихо! в залі - інакше будете видалені!

-Такого суддю треба видалити! – По залу покотився регіт, мов у кошарі блеяли барани.

-         Назвіть себе, хто порушив тишу у залі?

-         Я, народний депутат!

-         Назвіть своє прізвище, ім'я, по-батькові?

-         Бочка Самуїл Ґендльович. – Дебелий незворушно розпластано усміхався так, неначе хитрішого од нього тут нема.

-         Вам не соромно носити вишиванку, шаровари, використовувати статус недоторканності депутата, мову Держави?

-         Да пашол ти, будеш мене вчити!

-          Суд на місті ухвалив: Бочці Самуїлу Ґендьовичу покинути залу Суду!

-         Я маю право бути там, де вважаю за потрібне, і одягати те, що мені вигідне!

           Для рускоязичних українців України; москвитів, народжених на території України: прояснення і роз'яснення, з'ясування МОВОЮ УКРАЇНИ!

Мова – Волю віщує,

Слово у Краю має!

Мова Всесвіт чує -

Бог Мовою промовляє!

 - Почему не  Язиком ізлагаеш?

- І зла не маю. Я – Мова, не орган інстинктів,  рефлексів: язик не розум, світогляд, знання. Мова - історичний досвід: мудрість і  знання, символи і знаки ПРЕДКІВ,  що передаються тисчоліттями НАЩАДКАМ. 

- По чем?...

- Мова безкоштовна. На базарі, в супермаркеті  язик купиш, а мову, ні -  не продаш... Язик має ціну, якщо і не кошерний.

-Ти не  человек?

- Жінка я, народжена в одруженні з  чоловіком.

- А я, язик, пані...маєш,  тоже рождьонний у браку с женой!

-         Паня - мая Україна: і дружини, і чоловіки, і гарні  діти від одруження – усі моє панство. А що  є браком - то тепер називають їх голубими,  транвеститами, лесб”янками, словом бракованими.

-         Не о муже вещ...

-          Розумію - якась річ бракована...

-          Возможно, іменно! А вот ти, мова, что  - без язика?

-         Я  передаюсь  із покоління в покоління світоглядом, народними піснями яких щось із п”ять тисяч зібраних у пісенниках, казками, легендами і, навіть мріями... А язик, як всяк орган – необхідний для тіла...

-         Ти не понімаеш язика, а что такое жена?

-         Я так розумію: те, що женуть, як було та і є: жену  самогонку.

-         Мова, язик переварачіваєш!

-         Язик перевернути не можливо, закріплений перед горлом, як кажуть, міцно. 

-         Не убеділ, но у язика есть тоже...  деті  і  нічево себе!

-         Як це, діти - нічого собі?  Нічого – порожнє, пусте, або і зайве.

-         Язик не понімаєш, націоналістка, мазепенка, петлюровка,  бандеровка і, коречно терорістка, ксенофобска, антісемітка, і воопше нада запретіть тебя, твою мать! Язик не может общатся із етой... западенской.

-         Я ж пишаюсь, що такі люди мною спілкувались, а  ти мене тому не терпиш... Язик, я ж не кажу, що ти із Партай Геноссе підписав Мирний Договір-Пакт, через те моїх синів і дочок понад двадцять мільйонів загинуло, знищено села, міста, фабрики, заводи і навіть здирали із мене і вивозили чорнозем...  А  32-33-того голодом убили  10-ть мільйонів моїх життів, а скільки  мільйонів примусив язик мене зректися моїх життів-творців мене на моїй Землі! І нині, Незалежна, а твій слуга, язиче, народжений із браку твого Вада   Колесо з закінченням “Ко*” бракований тобою, люто ненавидить мене, боїться мене бути мною на мїх Чорноземах – йому маришся, ти, страхом голодомору, бо навіть Мене, у Моїй Україні Світ поважає - боїться бути мною – інстиктивно  язиком какає, штокає...    Брак! Із браку - язикаті діти зі способом життя інстинктів і рефлексів тимчасових:  пити та їсти, страх перед сильним, ненависть до меншого, слабшого.  А з одруження – мовні діти із способом життя світогляду, мудрості, вічного – бути в любові до слабшого, захищати від зла і навіть його помилувати для доброї науки...

 -  Еслі я не победіл фашізм, тебя, мови, не било би.

  - Мої сини і доньки пролили своєї крови ріки у війні із  фашизмом Адольфа-Сталіна... Читай прізвища моїх воїнів і національність мовну, але ти язик... І жертви – твої перемоги.  А мові  -  ярлики, звикши таврувати інстктивно, від часу коли повз лизати чоботи Хану за вексель на право правління Москвою! Язик ненавидить, як спрагу чи голод, мовні  історичні події, осіб на моїй мовній землі, у моїй мовній Україні... Не смакує йому ні “Слова о полку Ігоревім”, ні “Руське право”, ні Литвсько-Руський Статут”,  ні Києво-Могилянська Академії, ні Котляреський, Шевченко, Леся Українка, Франко, Стефаник, Донцов, Жаботинський, Яновський, Гончар, Стус... І ще сотні, тисячі мовних і... Президентів України, Голів Верховної Ради, Прем”єрів із всієї України, що спілкуються мовою, а не язиком, який, по папужськи, повторює: “терорісти, ксенофи, антисеміти”?   Так, язик є  для повторювання слів без мовного словотворення, стилістичного, семантичного, образнотворчого мовлення... 

-         А чому Київська княгиня Анна, одружившись з французьким Королем його навчала писати... Пошукай в інтернеті, у якому то було столітті – Монархи Європи мали за честь спілкуватись за столом із Князями Київської Русі, попиваючи медовуху та всякі настоянки із келиха...  І тільки 1725 Пьотр у Петербург із Київа забрав Могилянську Академію та Ректора Феофана Прокоповича... Я,  мала Академію, Академіків, Професорів, чуєш, Язику! Не пхайся до мого Краю бути державним: мій васал не є васалом мого васала.

- 

-         Язик, забираючи дань: нафту, газ, золото, алмази, вугілля, ліси, як було за оприччни Грозного, кріпаччини Імператорів – повертає  данинуМовам свій  Язик... мутації, грабунку, деградації букету  мов націй, народів, етносів, як двоголовий мутант, дводушний, обмежений - морально убогий, без духовний аж до утворення почварі-слуги “старшому”, а вічний торгаш взиск брав із воєн, революцій, криз, вірусів, створюючи їм Пекло, а собі Рай на Землі.

-    

-         А що скажеш про ось це...

                      Убиті тато, мама,

                       Згвалтована ще дівчинка-сестра,

                       Розстріляна Батьківська Сакля-

                        Мені ще вісімнадцяти нема!

               Пече пекельно Пеклом душа:

               Воля таку свободу лає...

                О, ні – не залікує рани анаша:

                     Лиш помста – побоїще криваве!

                     Вибухають літаки, поїзди,

                     Розриваються метро, аеропоти...

                     Моєю волею і тілом, Шахіда,

                     Щоб Богом Свободу осягти!

-

-         Мова, первічним бил я, Язик Кіевской Русі, демократічний! Тогда тебя не било і только по времені потерялся вкус ко мне – от того я застерегаю “Гоолосом Бальшого Язика”.

-         І тебе не було – знайди у Літописах, Слові о полку Ігоревім, Руському праві, на кштал “наблюдать” на блюдо дати, “пошліна” – мито, або апрель – квітень, Я є у цих книгах...  Так що Язику вкуси себе, коли кажеш не правду... 

-         Воно нет, не то!... Імеется ввіду  не кусать, не кушать язик, а почувствовать вкус к іскуству Язика.

-         Зрозуміла, щоб почути – треба  вкусити а потому іскусати язик, а чому кухарне поріже?

-